КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ З ДРУГОЇ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

З ДРУГОЇ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

(НІМЕЦЬКА, ФРАНЦУЗЬКА)

І. НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА

Оцінювання результатів навчання учнів 5–9 класів з другої іноземної мови у 2026/2027 навчальному році здійснюється відповідно до:

Закону України «Про освіту».
Закону України «Про повну загальну середню освіту».
Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №898 (зі змінами).
Наказу Міністерства освіти і науки України від 04.05.2026 №722 «Про затвердження системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.06.2026 за №922/46316, зі змінами.
Наказу МОН України від 14.08.2026 №1427 «Про затвердження Рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 5–9 класів закладів загальної середньої освіти».
Модельної навчальної програми «Друга іноземна мова. 5–9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори В. Г. Редько, О. П. Шаленко, С. І. Сотникова та ін.), рекомендованої Міністерством освіти і науки України наказом від 12.07.2021 №795, або іншої модельної/навчальної програми, на основі якої закладом розроблено власну навчальну програму.
Освітньої програми закладу освіти, навчальної програми з другої іноземної мови та затверджених педагогічною радою критеріїв, правил і процедур оцінювання.

ІІ. ЗАГАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ОЦІНЮВАННЯ

Оцінювання результатів навчання з другої іноземної мови має компетентнісний характер і спрямоване на визначення ступеня досягнення учнем/ученицею очікуваних результатів навчання, передбачених Державним стандартом та навчальною програмою.

Основним об’єктом оцінювання є іншомовна комунікативна компетентність учня/учениці, тобто здатність сприймати інформацію іноземною мовою, взаємодіяти з іншими особами та використовувати іноземну мову для усного і письмового спілкування відповідно до конкретної комунікативної ситуації.

Оцінювання здійснюється за 12-бальною шкалою.

Під час оцінювання враховуються:

відповідність результату очікуваним результатам навчання;
повнота виконання комунікативного завдання;
розуміння усної та письмової інформації;
здатність взаємодіяти іноземною мовою;
самостійність виконання завдання;
логічність і зв’язність висловлення;
доречність використання лексичних і граматичних засобів;
фонетичне оформлення усного мовлення;
орфографічне й пунктуаційне оформлення письмового мовлення;
здатність застосовувати набуті мовні знання в комунікативних ситуаціях.

ІІІ. ВИДИ ОЦІНЮВАННЯ

У процесі навчання другої іноземної мови застосовуються:

3.1. Формувальне оцінювання

Формувальне оцінювання здійснюється систематично в процесі навчання та спрямовується на відстеження індивідуального поступу учня, визначення його навчальних потреб та коригування освітнього процесу.

Можуть використовуватися педагогічне спостереження, усний і письмовий зворотний зв’язок, самооцінювання, взаємооцінювання, чеклісти, рубрики, мовне портфоліо, рефлексія тощо.

Результати формувального оцінювання безпосередньо не враховуються під час визначення підсумкової оцінки.

3.2. Поточне оцінювання

Поточне оцінювання здійснюється впродовж вивчення теми / розділу / модуля.

Оцінюватися можуть усні відповіді, діалоги, монологічні висловлення, сприймання інформації на слух, читання й розуміння текстів, письмові повідомлення, лексико-граматичні завдання, комунікативні ситуації, проєктні роботи та інші види діяльності.

Поточні оцінки виставляються за 12-бальною шкалою та фіксуються в класному журналі.

3.3. Тематичне оцінювання

Тематична оцінка визначає ступінь досягнення учнем очікуваних результатів навчання за завершеною темою, розділом або змістовим модулем.

Тематична оцінка визначається на основі результатів поточного оцінювання та/або тематичної підсумкової роботи відповідно до затвердженої в закладі системи оцінювання.

3.4. Підсумковий контроль видів мовленнєвої діяльності

Наприкінці семестру відповідно до внутрішньої системи оцінювання закладу здійснюється контроль сформованості результатів навчання за основними видами іншомовної мовленнєвої діяльності:

аудіювання — сприймання усної інформації;

говоріння — усна взаємодія та усне продукування;

читання — сприймання письмової інформації;

письмо — письмова взаємодія та письмове продукування.

Кожний вид контролю оцінюється окремо за 12-бальною шкалою.

Критерії оцінювання за видами мовленнєвої діяльності

4.1. Аудіювання

Під час оцінювання аудіювання враховується здатність учня/учениці:

визначати тему й основну думку повідомлення;
розуміти ключову інформацію;
знаходити необхідну конкретну інформацію;
розуміти деталі відповідно до програмних вимог;
установлювати смислові зв’язки;
визначати комунікативний намір мовця;
використовувати отриману інформацію для виконання комунікативного завдання.

Високий результат характеризується повним і самостійним розумінням інформації відповідного програмі рівня. За достатнього рівня учень розуміє основний зміст і більшість ключової інформації. Середній рівень передбачає розуміння основного змісту та окремих фактів, а початковий — фрагментарне розпізнавання інформації.

4.2. Читання

Під час оцінювання читання враховується здатність:

визначати тему й основну думку тексту;
знаходити необхідну інформацію;
розрізняти основну та другорядну інформацію;
розуміти деталі;
встановлювати логічні та смислові зв’язки;
використовувати контекст для розуміння значення мовних одиниць;
робити висновки на основі прочитаного відповідно до програмних вимог.

Оцінюється розуміння тексту, а не техніка читання вголос як самоціль.

4.3. Говоріння

Під час оцінювання усної взаємодії та усного продукування враховуються:

виконання комунікативного завдання;
зміст;
взаємодія зі співрозмовником;
логічність і зв’язність;
лексичний репертуар;
граматична правильність;
вимова;
зрозумілість і плавність мовлення.

Високий рівень передбачає самостійне й успішне виконання комунікативного завдання з використанням мовних засобів, передбачених програмою відповідного класу.

Мовні помилки оцінюються з урахуванням того, наскільки вони впливають на зрозумілість і результативність комунікації, а не лише шляхом їх механічного підрахунку.

4.4. Письмо

Під час оцінювання письмової взаємодії та письмового продукування враховуються:

виконання комунікативного завдання;
зміст;
повнота розкриття визначених аспектів;
структура;
логічність і зв’язність;
відповідність формату;
лексичне наповнення;
граматична правильність;
орфографічне та пунктуаційне оформлення.

Високий рівень передбачає повне й самостійне виконання письмового комунікативного завдання відповідного програмі рівня.

Окремі мовні помилки не є підставою для значного зниження оцінки, якщо вони не перешкоджають розумінню повідомлення та досягненню комунікативної мети.

Лексико-граматична компетентність

Знання лексики та граматики є важливим складником іншомовної комунікативної компетентності.

Лексико-граматичні завдання можуть використовуватися під час поточного та тематичного оцінювання.

При цьому оцінювання з другої іноземної мови не зводиться виключно до перевірки знання граматичних правил, форм або окремих лексичних одиниць.

Рівень сформованості лексичної та граматичної компетентностей оцінюється також через здатність учня доречно застосовувати відповідні мовні засоби під час аудіювання, читання, говоріння та письма.

Особливість оцінювання саме ДРУГОЇ іноземної мови

Рівень вимог до учнів визначається навчальною програмою з другої іноземної мови, етапом її вивчення та кількістю навчальних годин.

Оцінка відображає ступінь досягнення учнем очікуваного результату навчання для відповідного класу та відповідної навчальної програми, а не абсолютний рівень володіння мовою.

Отже, вимоги з німецької або французької як другої іноземної мови не повинні механічно прирівнюватися до вимог з першої іноземної мови.

Однакові загальні критерії можуть застосовуватися для німецької та французької мов, однак тематика, мовний матеріал, обсяг текстів, складність аудіоматеріалів, обсяг усного та письмового висловлення визначаються навчальною програмою.

Семестрове оцінювання

Відповідно до затвердженої педагогічною радою внутрішньої системи оцінювання закладу семестрова оцінка з другої іноземної мови визначається на основі:

тематичних оцінок + результатів контролю аудіювання + говоріння + читання + письма.

Семестрова оцінка визначається як середнє арифметичне тематичних оцінок та оцінок за чотири види контролю мовленнєвої діяльності.

Формула:

Семестрова оцінка = (сума тематичних оцінок + аудіювання + говоріння + читання + письмо) ÷ загальна кількість оцінок, що враховуються.

Отриманий результат переводиться у цілий бал відповідно до затверджених педагогічною радою правил математичного округлення.

Поточні оцінки безпосередньо до формули розрахунку семестрової оцінки не включаються, але використовуються під час визначення тематичних результатів.

Узагальнені рівні навчальних результатів

10–12 балів — високий рівень.
Учень/учениця повно, самостійно та успішно виконує завдання відповідного програмі рівня, розуміє та використовує необхідну інформацію, ефективно застосовує засвоєні мовні засоби в комунікативній ситуації. Окремі неточності не перешкоджають комунікації.

7–9 балів — достатній рівень.
Учень/учениця самостійно виконує основну частину завдання, розуміє або передає основну та значну частину детальної інформації, достатньо успішно використовує засвоєні мовні засоби. Наявні помилки переважно не перешкоджають комунікації.

4–6 балів — середній рівень.
Учень/учениця частково виконує завдання, розуміє або передає основний зміст, використовує переважно прості засвоєні мовні конструкції, може потребувати опори або допомоги. Помилки можуть ускладнювати комунікацію.

1–3 бали — початковий рівень.
Учень/учениця демонструє фрагментарні результати, розпізнає або відтворює окремі вивчені мовні одиниці, виконує окремі елементи завдання та потребує значної підтримки.

Принципи оцінювання

Оцінювання з другої іноземної мови ґрунтується на принципах:

об’єктивності → прозорості → систематичності → компетентнісної спрямованості → доброзичливого зворотного зв’язку → урахування індивідуального поступу → академічної доброчесності → єдності вимог.

Критерії оцінювання повідомляються учням до виконання оцінюваного завдання.

ДЕСКРИПТОРИ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ З ДРУГОЇ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ (НІМЕЦЬКОЇ, ФРАНЦУЗЬКОЇ)

5–9 класи НУШ, 2026/2027 навчальний рік

Дескриптори застосовуються для оцінювання результатів навчання учнів з німецької та французької мов як других іноземних відповідно до очікуваних результатів навчання, визначених Державним стандартом базової середньої освіти та навчальною програмою закладу.

Оцінювання здійснюється за 12-бальною шкалою.

При визначенні бала враховуються ступінь досягнення очікуваного результату, повнота виконання комунікативного завдання, самостійність, точність розуміння або передавання інформації, логічність, зв’язність та доречність використання мовних засобів.

Рівень складності завдання, обсяг мовного матеріалу, тривалість текстів, обсяг усного або письмового висловлення визначаються відповідно до класу, етапу вивчення другої іноземної мови та навчальної програми.

СПРИЙМАННЯ УСНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Аудіювання

Оцінюється здатність учня/учениці визначати тему та основний зміст усного повідомлення, знаходити необхідну інформацію, розуміти ключові факти й деталі, встановлювати смислові зв’язки та визначати комунікативний намір мовця відповідно до очікуваних результатів навчання.

Бал	Дескриптор
12	Повністю, точно й самостійно розуміє усне повідомлення відповідного програмі рівня: визначає тему, основну думку, ключову та детальну інформацію; встановлює смислові зв’язки, визначає намір мовця, робить висновки.
11	Практично повністю розуміє зміст повідомлення, основну та детальну інформацію; правильно встановлює смислові зв’язки. Допускає лише поодинокі неточності.
10	Добре розуміє основний зміст та більшість ключової і детальної інформації; правильно визначає тему, основну думку та комунікативний намір. Окремі деталі може розуміти неточно.
9	Розуміє основний зміст і більшість ключової інформації, знаходить необхідні факти та встановлює основні зв’язки між ними.
8	Розуміє основний зміст і значну частину ключової інформації. Окремі деталі або смислові зв’язки визначає неточно.
7	Загалом розуміє тему й основний зміст повідомлення та частину ключової інформації, але має труднощі з деталями.
6	Розуміє тему й основний зміст нескладного повідомлення, розпізнає частину ключових фактів. Детальне розуміння нестійке.
5	Розуміє загальну тему та окремі явно подані факти. Для виконання завдання може потребувати повторного прослуховування або візуальної/контекстної опори.
4	Частково визначає тему повідомлення, розпізнає знайомі слова, фрази та окремі факти; цілісне розуміння обмежене.
3	Розпізнає окремі знайомі слова, словосполучення та фрагменти інформації за значної підтримки.
2	Розуміє лише окремі знайомі слова або найпростіші вивчені фрази; основного змісту не встановлює.
1	Розпізнає окремі вивчені мовні одиниці, але не може визначити тему чи зміст повідомлення.

СПРИЙМАННЯ ПИСЬМОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Читання

Оцінюється здатність учня/учениці визначати тему та основний зміст тексту, знаходити необхідну інформацію, розуміти деталі, встановлювати смислові зв’язки, використовувати контекст та робити висновки відповідно до програмних вимог.

Бал	Дескриптор
12	Повністю, точно й самостійно розуміє текст відповідного програмі рівня; визначає основну думку, знаходить ключову й детальну інформацію, встановлює логічні зв’язки та робить обґрунтовані висновки.
11	Практично повністю розуміє текст, його основну та детальну інформацію; правильно встановлює смислові зв’язки. Допускає лише поодинокі неточності.
10	Добре розуміє основний зміст і більшість деталей; знаходить необхідну інформацію, встановлює основні логічні зв’язки та робить прості висновки.
9	Розуміє основний зміст і більшість ключової інформації; правильно знаходить необхідні факти та переважно правильно інтерпретує прочитане.
8	Розуміє основний зміст і значну частину ключової інформації; допускає окремі неточності під час роботи з деталями.
7	Правильно визначає тему й основну думку, знаходить основну інформацію, але має труднощі з деталями та встановленням окремих зв’язків.
6	Розуміє тему, основну думку та частину ключової інформації нескладного тексту.
5	Розуміє загальну тему та окремі явно подані факти; для виконання завдання потребує контекстної, візуальної або іншої опори.
4	Частково визначає тему, розпізнає знайомі мовні одиниці та окрему явно подану інформацію.
3	Розуміє окремі знайомі слова, фрази та фрагменти тексту за значної підтримки.
2	Розпізнає окремі вивчені слова й найпростіші фрази, але не встановлює загального змісту тексту.
1	Розпізнає окремі вивчені мовні одиниці без цілісного розуміння тексту.

Примітка: під час оцінювання цього виду діяльності оцінюється насамперед розуміння прочитаного, а не техніка читання вголос.

УСНА ВЗАЄМОДІЯ ТА УСНЕ ПРОДУКУВАННЯ

Говоріння

Під час оцінювання враховуються:

виконання комунікативного завдання → зміст → взаємодія → логічність і зв’язність → лексичний репертуар → граматична правильність → вимова та зрозумілість мовлення.

Бал	Дескриптор
12	Повністю, самостійно й упевнено виконує комунікативне завдання відповідного програмі рівня. Ініціює та підтримує взаємодію; створює логічне й зв’язне висловлення; доречно використовує засвоєні мовні засоби. Поодинокі неточності не впливають на комунікацію.
11	Повно й самостійно виконує завдання, упевнено підтримує спілкування, висловлює та пояснює власну думку. Мовлення зв’язне; окремі помилки не перешкоджають розумінню.
10	Успішно виконує комунікативне завдання, передає необхідну інформацію, підтримує діалог або створює достатньо розгорнуте монологічне висловлення. Допускає окремі мовні помилки, які не порушують комунікацію.
9	Виконує завдання переважно повно, самостійно передає основну інформацію, висловлює власну думку та реагує на репліки співрозмовника. Мовлення переважно логічне й зрозуміле.
8	Виконує основну частину завдання, підтримує нескладну комунікацію, висловлює власну думку простими засобами. Наявні повтори, паузи та мовні помилки, які не руйнують комунікацію.
7	Загалом виконує комунікативне завдання, передає основний зміст і бере участь у взаємодії. Мовлення переважно просте; потребує часу для добору мовних засобів.
6	Частково виконує завдання, створює коротке висловлення або підтримує простий діалог. Використовує переважно засвоєні мовні моделі; помилки та паузи ускладнюють комунікацію.
5	Передає окремі елементи необхідної інформації, відповідає на прості запитання, будує короткі висловлення переважно з опорою. Потребує періодичної допомоги.
4	Виконує окремі елементи завдання; створює прості фрази та короткі повідомлення за зразком, запитаннями або іншою опорою.
3	Відповідає окремими простими реченнями або завченими фразами; самостійна усна взаємодія суттєво обмежена.
2	Реагує на найпростіші запитання окремими словами або вивченими фразами за значної допомоги.
1	Відтворює окремі вивчені слова або мовні одиниці; комунікативне завдання не виконує.

ПИСЬМОВА ВЗАЄМОДІЯ ТА ПИСЬМОВЕ ПРОДУКУВАННЯ

Письмо

Під час оцінювання враховуються:

виконання комунікативного завдання → зміст → структура та зв’язність → відповідність формату → лексичний репертуар → граматична правильність → орфографічне й пунктуаційне оформлення.

Бал	Дескриптор
12	Повністю й самостійно виконує комунікативне завдання відповідного програмі рівня. Текст змістовний, логічний, зв’язний, структурований та відповідає визначеному формату. Доречно використовує засвоєні лексико-граматичні засоби. Поодинокі неточності не впливають на розуміння.
11	Практично повністю виконує завдання. Текст логічний, зв’язний і добре структурований; використовує достатньо різноманітні мовні засоби. Окремі помилки не ускладнюють розуміння.
10	Успішно виконує завдання, розкриває всі або майже всі необхідні змістові аспекти. Текст логічний і зрозумілий; допускає окремі мовні помилки.
9	Виконує завдання переважно повно, передає необхідну інформацію. Текст має зрозумілу структуру та достатню зв’язність; мовні помилки не перешкоджають розумінню.
8	Виконує основну частину завдання. Текст зрозумілий, хоча окремі аспекти недостатньо розкриті. Використовує переважно засвоєні мовні засоби; наявні помилки.
7	Загалом виконує завдання та передає основний зміст. Текст простий за структурою, але переважно зв’язний і зрозумілий.
6	Частково виконує завдання. Передає основну інформацію простими реченнями; структура та зв’язність нестійкі. Численні помилки ускладнюють, але не унеможливлюють розуміння.
5	Передає лише частину необхідної інформації. Текст короткий і недостатньо структурований; використовує обмежений набір засвоєних мовних засобів.
4	Виконує окремі елементи завдання. Створює короткий текст або набір простих речень за зразком чи іншою опорою. Численні помилки істотно ускладнюють розуміння.
3	Передає окремі елементи змісту простими реченнями або фразами за значної підтримки. Зв’язне письмове повідомлення практично не сформоване.
2	Записує окремі слова, словосполучення, найпростіші речення або вивчені мовні кліше, пов’язані із завданням.
1	Відтворює окремі вивчені письмові мовні одиниці; комунікативного письмового завдання не виконує.

УЗАГАЛЬНЕНА ШКАЛА

Рівень	Бали	Загальна характеристика
Високий	10–12	Повне або майже повне, самостійне й успішне виконання завдання; здатність використовувати другу іноземну мову відповідно до комунікативної ситуації; помилки не перешкоджають комунікації.
Достатній	7–9	Самостійне виконання основної частини завдання; достатнє розуміння/передавання інформації; наявні мовні неточності переважно не порушують комунікацію.
Середній	4–6	Часткове виконання завдання; використання переважно простих засвоєних мовних моделей; потреба в опорі або допомозі; помилки можуть ускладнювати комунікацію.
Початковий	1–3	Фрагментарне виконання завдання; розпізнавання або відтворення окремих мовних одиниць; значна потреба в підтримці.

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ДЕСКРИПТОРІВ У 5–9 КЛАСАХ

Дескриптори є спільними для німецької та французької мов як других іноземних.

Водночас оцінка характеризує ступінь досягнення очікуваного результату навчання відповідного класу, а не абсолютний рівень складності володіння іноземною мовою.

Тому однаковий бал у різних класах не означає однакової складності завдання. З переходом від класу до класу відповідно до навчальної програми підвищуються вимоги до:

обсягу та складності текстів для читання;
тривалості й складності аудіоматеріалів;
обсягу словникового запасу;
лексико-граматичного наповнення;
тривалості та самостійності усного висловлення;
обсягу й структури письмового повідомлення;
здатності підтримувати іншомовну взаємодію;
самостійності виконання комунікативного завдання.

Для 5–6 класів (адаптаційний цикл) особлива увага приділяється поступу учня, здатності діяти за зразком та з опорою, формуванню базових комунікативних умінь і позитивної мотивації до вивчення другої іноземної мови.

Для 7–9 класів (цикл базового предметного навчання) поступово посилюються вимоги до самостійності, обсягу висловлення, роботи з інформацією, зв’язності мовлення, мовного репертуару та здатності використовувати другу іноземну мову в різних комунікативних ситуаціях.

ВАЖЛИВІ ПОЛОЖЕННЯ ДЛЯ ЄДНОСТІ ОЦІНЮВАННЯ

Під час оцінювання говоріння та письма не застосовується механічний підрахунок помилок як єдина підстава для визначення бала.

Учитель враховує характер помилки, її системність та вплив на зрозумілість і результативність комунікації.

Поодинокі лексичні, граматичні, фонетичні, орфографічні або пунктуаційні неточності не виключають можливості отримання високого бала, якщо учень/учениця успішно виконав/виконала комунікативне завдання.

Під час аудіювання та читання для завдань закритого типу може використовуватися затверджена педагогічною радою шкала переведення кількості правильно виконаних завдань або набраних тестових балів у 12-бальну систему.

Критерії та спосіб оцінювання повідомляються учням до виконання оцінюваного завдання.