Якщо казати про наполегливість, мало що може зрівнятися з тим, як дитина вміє випрошувати і вмовляти дати їй те, що вона хоче. Краще за всіх про це знають батьки, які відповіли відмовою на прохання свого невгамовного маляти.
«Коли ми вже приїдемо?», «Чи можна мені морозиво на сніданок?», «Чи можна мені морозиво на вечерю?»… Малюки добре відомі своїм «зацикленим» мисленням, вони продовжують просити… і просити… і просити… на випадок, якщо ви передумаєте в останню хвилину.
Ниття – це поведінка, якої діти можуть навчитись у будь-якому віці. Дитина може продовжувати вести себе так, тому що одного разу у хвилину слабкості ви поступились і, наприклад, дозволили їй лягти спати на півгодини пізніше після того, як вона попросила вас про це у восьмий раз.
Але, як і від будь-якої засвоєної поведінки, дитину можна відучити від ниття та вмовлянь. Спосіб, запропонований у цій статті, доречний для дітей, починаючи із двох-трьох років аж до підліткового віку.
Спосіб відучити дитину від ниття й умовлянь складається всього з однієї короткої фрази: «Спитав – відповіли».
Принцип дуже простий. Коли семирічна дитина просить дозволити їй викопати величезну яму на ділянці перед будинком та отримує у відповідь «ні», швидше за все, вона повернеться через п’ять хвилин і знову почне просити вас, але на цей раз озброїться словом «будь ла-а-а-а-ска», щоби переконати вас у тому, що вона дуже-дуже… дуже хоче викопати яму.
Замість того щоби повторюватись або читати лекцію, припиніть ниття дитини, налагодивши з нею зоровий контакт і дотримуючись цих інструкцій.
Крок перший: спитайте: «Ти коли-небудь чув про принцип «Спитав – відповіли»?». (Дитина, ймовірно, відповість негативно).
Крок другий: спитайте: «Ти ставив мені запитання із приводу ями перед домом?». (Вона скаже «Так»).
Крок третій: спитайте: «Я відповіла на твоє запитання?». (Дитина, напевно, скаже «Так, але я дуже хочу…»).
Крок четвертий: спитайте: «Я схожа на маму (тата), яка змінює свою думку, якщо просити її знову й знову?». (Швидше за все, дитина піде, можливо, з засмученим бурчанням і займеться чимось іншим).
Крок п’ятий: якщо дитина знову попросить вас про це, просто скажіть: «Спитав – відповіли». І більше жодних слів! Після того як ви опануєте цей спосіб, це будуть єдині слова, які вам доведеться казати у відповідь на вмовляння й ниття вашої дитини.
Бути послідовним – це головне!
Якщо для боротьби з ниттям дитини ви вирішили використовувати метод «Спитав – відповіли», обов’язково дотримуйтесь його. Якщо ваша чотирнадцятирічна донька сповнена рішучості домогтись від вас дозволу на пірсинг брови, будьте стійкими й непохитними. Якщо ви продовжите знову і знову відповідати на її прохання – або, що ще гірше, будете змінювати свою відповідь – це зміцнить її в думці про те, що її вмовляння ефективно діють на вас. Але якщо ви будете послідовними та станете терпляче дотримуватись вибраного методу, дитина в результаті зробить висновки, і ви побачите позитивний результат!
Практикуйте метод «Спитав – відповіли» разом з чоловіком і залучайте інших членів сім’ї або друзів, які можуть зіштовхуватися з ниттям і вмовляннями вашої дитини. Коли діти усвідомлять, що неможливо домогтись позитивної відповіді, умовляючи вас десятки разів, то зрозуміють, у чім річ, і відмовляться від своєї тактики.
Фахівці вважають, що цей метод добре працює при взаємодії з дітьми із проблемами спілкування (особливо з аутизмом). На додаток до нього вони пропонують використовувати блокнот або дошку й записувати дитячі прохання, якщо вони повторюються неодноразово (звісно, з огляду на рівень розвитку в дітей навичок читання). Або малювати картинку. Потім, коли дитина спитає вас ще раз, покажіть їй блокнот або дошку й нагадайте, що вона вже зверталась до вас із проханням та отримала відповідь. По можливості розмовляйте якнайменше і будьте послідовними у своїх словах, щоб допомогти дитині зрозуміти зв’язок одного й іншого, так вона навчиться прислухатись і поважати ваші відповіді.
Додайте цей виховний підхід до своєї виховної скриньки, і ви зробите позитивний крок у напрямку припинення дитячого ниття й умовлянь, які можуть дратувати навіть психологічно стійких батьків. Ідіть до кінця, залишайтесь послідовними – і двадцять дитячих запитань перетворяться на словесну гру і припинять дошкуляти!
